До 21-ї річниці Декларації про державний суверенітет України
2011-07-11
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 08.07.11 № 209-р
Про відзначення
в Миколаївській області
21-ї річниці Декларації про
державний суверенітет України
Відповідно до статей 2, 25 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, з метою відзначення в Миколаївській області 21-ї річниці Декларації про державний суверенітет України:
1. Затвердити заходи щодо підготовки та відзначення в Миколаївській області 21-ї річниці Декларації про державний суверенітет України (далі - заходи), що додаються.
2. Затвердити кошторис витрат на проведення заходів щодо підготовки та відзначення в Миколаївській області 21-ї річниці Декларації про державний суверенітет України (додається).
3.Управлінню культури облдержадміністрації (Гладун) забезпечити фінансування проведення заходів відповідно до затвердженого кошторису в установленому чинним законодавством порядку.
4. Доручити головам райдержадміністрацій, керівникам управлінь, відділів, інших структурних підрозділів облдержадміністрації та запропонувати міським (міст обласного значення) головам забезпечити виконання затверджених заходів, про що інформувати управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації до 21 липня 2011 року.
5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови – керівника апарату облдержадміністрації Рукоманова В.М.
Голова облдержадміністрації М.П.Круглов
|
|
Затверджено
розпорядженням голови
облдержадміністрації
від 08.07.11 № 209-р |
ЗАХОДИ
щодо підготовки та відзначенняв Миколаївській області 21-ї річниці Декларації про державний суверенітет України
1. Провести в м.Миколаєві за участю представників трудових колективів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, діячів науки і культури обласні урочисті збори та святковий концерт.
|
|
Організаційний відділ апарату облдержадміністрації, управління облдержадміністрації: з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю, культури.
15 липня 2011 року. |
2. Забезпечити проведення Всеукраїнської акції "Рушник".
|
|
Управління облдержадміністрації: з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю, культури.
15 липня 2011 року. |
3. Провести в населених пунктах області урочисті заходи за участю представників трудових колективів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, діячів науки і культури.
|
|
Райдержадміністрації, виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад (за узгодженням).
16 липня 2011 року. |
4. Здійснити додаткові заходи щодо благоустрою населених пунктів, упорядкування об’єктів культурної спадщини.
|
|
Райдержадміністрації, виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад (за узгодженням), управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації.
До 16 липня 2011 року. |
5. Забезпечити проведення наукових конференцій, ”круглих столів”, просвітницьких заходів, присвячених історичній ролі Декларації про державний суверенітет України та питанням розвитку і зміцнення держави.
|
|
Райдержадміністрації, виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад (за узгодженням), управління освіти і науки облдержадміністрації.
Липень 2011 року. |
6. Забезпечити проведення тематичних виставок друкованих видань, фотоматеріалів та документів.
|
|
Райдержадміністрації, виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад (за узгодженням), управління культури облдержадміністрації, державний архів Миколаївської області.
Липень 2011 року. |
7. Забезпечити проведення культурно-мистецьких та спортивних заходів в рамках відзначення 21-ї річниці Декларації про державний суверенітет України.
|
Голови райдержадміністрацій, міські (міст обласного значення) голови
(за узгодженням), управління облдержадміністрації: культури, з питань фізичної культури і спорту.
Липень 2011 року. |
8. Організувати виступи в засобах масової інформації керівників місцевих органів виконавчої влади та представників органів місцевого самоврядування, відомих учених, політичних і громадських діячів з висвітлення історичної ролі Декларації про державний суверенітет України. Забезпечити висвітлення заходів з підготовки та відзначення 21-ї річниці Декларації про державний суверенітет України, організувати проведення тематичних радіо - та телепередач.
|
|
Райдержадміністрації, виконавчі комітети міських (міст обласного значення) рад (за узгодженням), управління облдержадміністрації: з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю, освіти і науки, у справах преси та інформації, обласна державна телерадіокомпанія (за узгодженням).
Липень 2011 року. |
_____________________________________
«До 21-ї річниці
Декларації про державний суверенітет України»
16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР — коли Україна ще перебувала у складі Союзу РСР — прийняла важливий політичний і правовий акт — Декларацію про державний суверенітет України, який відіграв значну роль у розбудові української держави.
Суверенітет є невід'ємною ознакою держави. Його задекларовано як "верховенство, самостійність, повноту, неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах".
Декларація стала основою для прийняття нової Конституції, законів України, проголосивши три види суверенітету: державний, національний і народний.
Державний суверенітет– це верховенство державної влади всередині держави і незалежність її у зовнішніх відносинах.
Національний суверенітет– це здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення.
Народний суверенітет– це повновладдя народу, який здійснює свою владу незалежно від інших соціальних сил.
Декларація про державний суверенітет складається з преамбули та 10-ти основних положень. За її прийняття проголосували 376 із 405 присутніх тоді народних депутатів. Прийняття декларації було важливим історичним кроком. Вона відповідала прагненням громадян України, які тоді відчули себе продовжувачами багаторічної боротьби народу проти іноземного поневолення. Декларація піднесла віру українців у державні інститути, надихнула на нові досягнення в економіці, політичному житті та на міжнародній арені.
У Декларації зазначено, що Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення; що громадяни всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом державної влади в Республіці; що від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада України.
Декларацією про державний суверенітет України було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.
Декларація складаєтьсязі вступу (преамбули) та 10 розділів:
I. Самовизначення української нації
II. Народовладдя
IIІ. Державна влада
IV. Громадянство.
V. Територіальне верховенство
VI. Економічна самостійність
VII. Екологічна безпека
VIII. Культурний розвиток
IX. Зовнішня і внутрішня безпека
X. Міжнародні відносини
Декларація проголосила: народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. У Декларації гарантується всім національностям, що проживають на території України, право вільного національно-культурного розвитку, визнається пріоритет загальнолюдських цінностей перед класовими, норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.
Основні положення Декларації:
— народ України становлять громадяни Республіки всіх національностей;
— закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах;
— поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;
— виняткове право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством;
— самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин;
— миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет;
— визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими;
— гарантія права на вільний національно-культурний розвиток всіх національностей, ідо проживають на території України;
— необхідність піклуватися про задоволення національно-культурних потреб українців за межами Республіки.
Через нерішучість і непослідовність більшості народних депутатів Декларації не було надано статусу конституційного акта. У результаті вона могла залишитися планом на майбутнє, набором добрих побажань. Однак та ж обережна більшість погодилася на внесення до Конституції УРСР статті, що проголошувала верховенство законів Української РСР над союзними законами. Цей важливий крок сприяв наповненню Декларації реальним змістом.
Історичне значення Декларації про державний суверенітет України
Історичне значення Декларації про державний суверенітет України полягає в тому, що:
— суверенітет офіційно визнано необхідною умовою дальшого розвитку української нації;
— визначено основні напрямки діяльності по досягненню реального суверенітету.
Ще в часи перебування України у складі СРСР закладено основи майбутньої незалежності нашої держави, зроблено перший крок на шляху до неї.
Прийняття Декларації стало першим кроком до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель. Цей документ відкрив новий етап в історії нашого народу, проголосивши основні політичні, економічні, соціальні цілі, довгострокові перспективи розвитку Української держави В Декларації було визначено найбільш принципові позиції, які орієнтували народ на створення самостійної, правової держави, на розвиток демократії, всебічне забезпечення прав і свобод людини. Вона стала тією цінністю, яка об’єднала суспільство у непростий час визначення свого майбутнього в серпневі дні 1991 року. Саме спираючись на Декларацію, було прийнято Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року, який разом з державним суверенітетом був підтверджений волевиявленням народу на Всеукраїнському референдумі в грудні того ж року.
Декларацією проголошено самовизначення української нації, народовладдя, принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, територіальну цілісність України в межах наявних кордонів, економічну самостійність, виключне право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством України, захист усіх форм власності в державі, гарантії екологічної безпеки і культурного розвитку. Ці базові положення лягли в основу законодавчих актів державного значення - Конституції, законів України.
Цим документом декларується також право держави на власні Збройні сили, внутрішні війська та органи державної безпеки. Україна урочисто проголосила про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї.
Важливе значення мала Декларація й для розвитку зовнішніх зносин України як суб’єкта міжнародного права. В розділі, присвяченому її ролі в міжнародних відносинах, було закладено основоположні принципи й пріоритети української зовнішньої політики. Ці основні засади, розроблені ще коли Україна була у складі Радянського Союзу, й зараз визначають спрямування нашого зовнішньополітичного курсу. Визнавши перевагу загальнолюдських цінностей над класами, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньо-державного права, Декларація заклала необхідну базу виходу України - остаточного і незворотного - на міжнародну арену, починаючи з грудня 1991 року.
Інформаційні ресурси
· Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=55-12
